-
1 приписувати
= приписати1) ( додавати до листа) to add2) ( зараховувати кудись) to attach, to register3) ( вважати властивим комусь) to ascribe (to), to attribute (to); ( відносити на рахунок чогось) to put down (to); ( помилково) to impute (to)приписувати комусь (відносити на чийсь рахунок) — to lay at someone's door; ( честь) to credit ( with)
приписувати значення (напр., змінній) комп. — to instantiate
-
2 place
1. n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
jumping place — спорт. місце для стрибків; ав. місце приземлення
reporting place — спорт. місце прибуття на змагання
2) місто, містечко, населений пунктParis is a noisy place — Париж — шумне місто
3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні4) звичне (відведене) місце5) сидіння, місце (за столом тощо)6) місце в книзі, сторінка; уривок7) простір8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик9) маєток10) приміщення, дім; місце спеціального призначенняplace of joining — військ. призовний пункт
11) домівка, житло12) заміський будинок13) посада, службове місце14) висока державна посада, посада державного міністра15) членство, участь (у спортивній команді)16) обов'язок17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні18) гірн. вибій, виробка19) розрядplace horse — кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах
place of arms — військ. плацдарм
another place — парл. палата лордів
in the first place — по-перше, насамперед
to take place — трапитися, мати місце
to go places — амер. досягти успіху
the place where you cough — убиральня, туалет
there is no place like home — у гостях добре, а вдома краще
2. v1) ставити, класти; установлювати, розташовувати2) улаштовувати (на посаду)3) вміщувати, віддавати (кудись)4) укладати, робити замовленняto place a call — амер. замовляти розмову по телефону
5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)6) продавати (товари, акції)1) покладати (надіі); довірятися комусь8) визначати місце (дату); співвідноситиI know his face but I cannot place him — мені знайоме його обличчя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такий)
9) вважати10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)* * *I [pleis] n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт
holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка
bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка
2) звичайне, звичне, відведене місцеremark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок
3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація5) маєток; садиба6) будівля, приміщення, місце спеціального призначенняplace of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло
7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок9) положення, статус10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)11) гipн. вибій, виробка12) мaт. розряд13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)II [pleis] vin the first place — по-перше, насамперед взагалі
1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси4) продавати товари, акції5) (in, on) покладати ( надії)6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь
См. также в других словарях:
оформляти — я/ю, я/єш і офо/рмлювати, люю, люєш, недок., офо/рмити, млю, миш; мн. офо/рмлять; док., перех. 1) Надавати чому небудь певного вигляду, певної форми; доводити що небудь до потрібної форми. || Надавати чому небудь викінченості, довершеності. ||… … Український тлумачний словник
приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на … Український тлумачний словник
відносити — I віднос ити ошу/, о/сиш, док. Закінчити носити. II відн осити о/шу, о/сиш, недок., віднести/, су/, се/ш; мин. ч. відні/с, несла/, несло/; мн. віднесли/; док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись або кому небудь. 2) Повертати,… … Український тлумачний словник
записувати — ую, уєш, недок., записа/ти, ишу/, и/шеш, док., перех. 1) що і без додатка. Занотовувати на папері, передавати, викладати у письмовій формі. || Фіксувати з допомогою звукозаписувального апарата на плівці, пластинці для наступного відтворення звуку … Український тлумачний словник
відносити — дієслово недоконаного виду доставляти кудись; зараховувати кого , що небудь до когось, чогось відносити дієслово доконаного виду закінчити носити … Орфографічний словник української мови
